Кожна десята п’ятниця після Пасхи є днем особливого церковного торжества для православних віруючих села Озденіж . Щороку цього дня тут святкується вітпуст місцевого храму на честь Казанської ікони Божої Матері.
Отож, і цього року, у п’ятницю 19 червня невеличке село Озденіж сколихнулось від звуку дзвонів та напливу людей. Божественну Літургію, з благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта, очолив голова Інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії протоієрей Валентин Марчук. Йому співслужили настоятель парафії протоієрей Степан Іваничко, настоятель луцького храму на честь Волинської ікони Божої Матері протоієрей Олександр Богданов, та сонм священнослужителів. Співав богослужіння хор священиків Рожищенського благочиння та місцевий хор.
Після запричасного стиха зі словом проповіді до вірних звернувся протоієрей Олександр Богданов. Він розповів, зокрема, і про історію цього храму та його святині – чудотворної ікони Божої Матері. Відомо, що 1890 року ця ікона була хресним ходом перенесена до Луцька для поклоніння імператору Олександру III, якому була подарована копія. Оригінал знаходився у цьому ж селі. Біля неї було багато різних чудес, оздоровлень.
Ось кілька фрагментів кінця XIX століття із каталогу: прозрів житель села Уляники; від водянки вилікувався відставний капітан із Ковельщини; одужала дівчина із села Усичі, яку до цього корчило від конвульсій; священикова дочка позбулася дифтерії. Усе відбувалося після того, як було відслужено акафіст перед іконою Божої Матері. Тривожного 1914 року ікону зі слідами татарських стріл забрали, замінивши подібною. Відтоді чудотворна сила і залишила храм. Місцезнаходження на даний момент не відомо.
Після Літургії відбувся і традиційний Хресний хід. Голова Інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії протоієрей Валентин Марчук переказав отцю настоятелю і прихожанам благословення і вітання від митрополита Волинського і Луцького Ніфонта, та побажав і наступного року дочекатись цієї, дійсно пасхальної радості фактично «другого престольного свята» храму у селі Озденіж.
Варто зауважити, що церква Казанської ікони Божої Матері є унікальною архітектурною окрасою краю, і має вона форму круга. Довгий час споруда стояла незакінченою, обростала деревами. Аж до часу служіння священика Адама Нарушевича, який зумів із парафіянами добудувати цей великий своєрідний храм.
У стіні південного фасаду ротонди знаходиться ніша, на якій бачимо зображення фігур чоловіка і жінки. Напис говорить, що в цьому місті похоронені протоієрей Адам і його дружина. Подібні храми вознеслися у Петербурзі, губернських містах. Цей витвір зодчества став дивним і водночас сподобався на Волинській землі. Величну циліндричну споруду (діаметр 22м) видно здалеку, за кілометри. Над мурованим склепінням звелася низька масивна баня із циліндричним підбанником, з якого височить маківка цибулястої форми і простягнутий до неба хрест. Зі сходу прилягає до ротонди вівтар прямокутної форми.
З протилежного боку – вхід і притвор. Добре освітлений інтер’єр церкви, адже у товстих стінах циліндричної нави є два яруси вікон, що композиційно об’єднані. Окрасою є двоярусний іконостас, що має неабияку художню цінність. Його оригінальне оздоблення свідчить, що це твір XVII ст. Освячення храму на честь Казанської ікони Божої Матері відбулося у 1885 році.
Варто зауважити, що храм має гарні розписи, здійснені коштом благодійників.
